Авто успішно змінило власника.
Виставив на продаж, і на наступний день вже переоформляли новому власнику.
Успішно проїхали з китаянкою 159 тис. км.
Не обійшлося без поіржавівших задніх арок, типова болячка всіх еМок, особливо хетчбеків.
Якщо брати в цілому, то за 7 років лише корозія задніх арок справила найбільше негативне враження.
На днищі корозії не було ніде. Взагалі. Та і з заводу воно було оброблене якоюсь пластичною речовиною, антигравій чи може то і був антикор.
Все інше - досить непогано, як для китайського авто, яке навіть, якщо не помиляюсь, зняли з виробництва в 2015 році.
А так - лише заміна мастила та фільтрів, кожні 10 тисяч. Один раз заміна ВВ проводів і котушки, свічки (лише для свого спокою кожні 20-25 тисяч). Технічні рідини - все по регламенту пробігу.
Дві успішні заміни ГРМ, Gates - підбір роликів (були випадки, власники вказували на форумах, коли афтермаркет призводив до обриву грм). Двигун взагалі працював відмінно, та і електроніка в цілому. Навіть запобіжники ніколи не перегорали.
І зимою в М11 було комфортно - прекрасна пічка. Взимку шпарила так, що достатньо було 1, дуже рідко 2 поділки на регуляторі обдуву.
Підвіска була замінена на каябу та сайленти від фольксваген, шевроле та інші. Все підходило як рідне, інформацію черпав з різних форумів. Тому працювала гарно.
Якось так.
Наступне авто - вже не з піднебесної.
Але то вже інша історія...
